Скільки разів вдихнуть мої груди, скільки разів вдарить моє серце, скільки разів запульсує моя кров, стільки тисяч разів прагну прославляти Твоє милосердя, о Пресвята Трійце.
Я хотіла б сама стати Твоїм милосердям і бути Твоїм живим образом, о Господи. Нехай ця найбільша ознака Бога – несповідиме Його милосердя – через моє серце й душу перейде до ближніх.
Господи, допоможи мені, щоб мої очі були милосердні, щоб я ніколи не підозрювала й не осуджувала за зовнішніми ознаками, але бачила те, що найкраще в душах ближніх і приходила до них із допомогою.
Господи, допоможи мені, щоб мій слух був милосердний, щоб я схилялася над потребами ближніх, щоб мої вуха не були байдужі до болю й стогонів ближніх.
Господи, допоможи мені, щоб мій язик був милосердний, щоб я ніколи не говорила погано про ближніх, а для кожного мала слово розради й пробачення.
Господи, допоможи мені, щоб мої руки були милосердні й повні добрих учинків, щоб я вміла чинити добро ближньому, а на себе брати найважчу, непосильну працю.
Господи, допоможи мені, щоб мої ноги були милосердні, щоб я завжди поспішала на допомогу ближнім, забуваючи про власну втому. Нехай мій відпочинок буде в служінні ближньому.
Господи, допоможи мені, щоб моє серце було милосердне, щоб я страждала разом із ближніми, щоб ніколи нікому не відмовила в сердечному теплі й щиро розмовляла з тими, хто зловживатиме моєю добротою. Я зачинюся в Наймилосерднішому Серці Ісуса і мовчатиму про власні страждання.
О Господи мій, нехай Твоє Милосердя спочиває на мені. Ти наказав мені вправлятися в трьох ступенях милосердя: перший – милосердний учинок, другий – милосердне слово, третій – молитва. Як не матиму змоги виявити милосердя ані вчинком, ані словом, то завжди зможу помолитися. Молитву я занесу навіть туди, куди не маю сили дійти фізично.
Мій Ісусе, переміни мене в Себе, бо Ти можеш усе.

Амінь.

Недільна Свята Меса в Камені -Каширському. Вірні моляться гріючись біля каміна. Всі щасливі.

Брати привітали старшого західного регіону о. Тадея з іменинами. Звершили Святу Месу , конференцію на тему: Святе Причастя виголосив бр. Радослав. Всі брати дуже раділи , що могли зустрітися разом на дні зосередження.

Докладніше

1 листопада 2016 року, в Ковелі на польському кладовищі відбувся молебень за померлих. Процесію до 5 стоянь очолив о. настоятель Тадеуш. Спів проводила наша органістка п. Ніна. Вірні, в кількості 25 осіб молилися біля могил за померлих. Після процесії набожні парафіяни поспішили на Святу Месу до храму. На кладовищі молилися також члени польського товариства в м. Ковелі.

Докладніше

1 листопада 2016 о. настоятель, провів домовий капітул на якому були присутні брати дому.

У неділю 30 жовтня парафіяни привітали з іменинами свого настоятеля о.Тадеуша. Вірні подарували букет гарних троянд на знак любові та пошани для любого душпастиря

Завдяки старанням о.настоятеля біля нашого костела побудовали нові сходи. Тепер вірним зручно заходити до храму.

7 жовтня 2016 у супроводі о. Сергія Павліша СМ та сестри-шаритки Єлизавети мощі, бл. Марти Вєцької привезли до Каменя-Каширського,
а з 8 по 10 жовтня мощі перебували в Ковелі, де брати францисканці разом з вірними молилися біля мощей у храмі.

Докладніше

З благословінням о. Настоятеля , о Альберт та його команда підготували гарну розарійну декорацію в нашому храмі.

«Я голосом моїм до Господа взиваю,
Я голосом моїм до Господа молюся»
(Псалом 142)

Не завжди закінчення – це кінець. Чи то закінчення справи, закінчення роботи, закінчення життя – це стає початком іншого, невідомого. Так і ТРАНЗІТУС – це перехід до іншого життя, від земного до вічного. Скільки ми про людину пам’ятаємо – стільки вона і живе.

Третього жовтня, року Господнього 1226, святий Франциск помирає тілесно, але духовно переходить до життя вічного. Це і є ТРАНЗІТУС. Третього жовтня щорічно вся францисканська родина: І Орден, ІІ Орден, ІІІ Орден (Світських), вшановує смерть святого Франциска з Ассизі. Четвертого жовтня день пам’яті святого Франциска Ассизького. Вже 790 років він живе і 790 років перетворює цей Перехід в Літургію, подібну до смерті Господа Ісуса Христа.

Заклик святого Франциска: «Жити згідно Євангелія, прославляти Господа в усіх Його творіннях, своїм життям убогим, в покорі, вірним образу Ісуса Христа.» – живе і понині. І всі покоління мають покликаних мирян, які своїм життям, на місцях праці, в сім’ях свідчать про життя, згідно з Євангелієм, наслідуючи святого Франциска.

Господь, силою своєї безмежної Любові, через Воскресіння, перетворює нашого найстарішого ворога – смерть, в благодать спасіння, через її холодний, безжиттєвий подих переводить нас до життя вічного. Цей перехід – ТРАНЗІТУС, є підсумком нашого земного життя, в ньому ми повинні вбачати сенс наших скорбот і страждань, котрі в очах світу є абсурдом, а в очах Божих безцінним скарбом.

У ці дні, 3 і 4 жовтня, ми більш усвідомлюємо своє францисканське покликання, значення служіння та апостольства, спосіб євангелічного життя, роздумуємо над Божим Словом, «переходячи від Євангелія до життя і від життя до Євангелія».

Третього жовтня після вечірньої Літургії відбудеться ТРАНЗІТУС. Запрошуємо разом з нами пережити цю мить Переходу. В молитовній тиші францисканська родина з вознесеними руками взиває «Отче наш…», «Радуйся, Маріє…», «Слава Отцю…» 5 разів, на згадку смерті святого Франциска. У ці хвилини наближаєшся до правди віри, але як її збагнути розумом?!!

Не тільки на ТРАНЗІТУСІ, але й кожного дня в пам’яті і на вустах ці слова: «Не залишай нас, отче Франциску… Дивовижний цей дар – любов Твоя… Навчи нас нести всім людям цей скарб…»

Підготувала сестра ФОС м. Житомира Людмила Данилко.