Докладніше

Отець Тадеуш під час виступу в облраді

15-12-2016

Римо-католицька церква хоче повернути собі костел у Рівному на Соборній, в якому нині — органний зал Рівненської обласної філармонії.

Будівля, зведена у 1897 році, до 50-х років минулого століття була костелом Святого Антонія. Потім радянська влада частину зруйнувала, зокрема барокові шпилі, і відкрила там кінотеатр, а у 80-х — органний зал. Оскільки філармонія є комунальним закладом обласної ради, римо-католики звернулися саме до депутатів з проханням повернути їм храм.

Цього понеділка у Рівне приїздив представник Луцької дієзії РКЦ отець Тадеуш, який є настоятелем храму у Ковелі. Депутати на комунальній комісії, перед якими виступив отець, вирішили, що розібратися у питанні, перш за все, має облдержадміністрація та колектив філармонії.
До слова, католицька громада Рівного має свій храм — на перетині Дубенської та Соборної. Втім, архітектурна цінність костелу, в якому нині органний зал, значно вища. До речі, коли костел Святого Антонія побудували у Рівному, у ньому був один із найкращих органів у Європі, проте за часів СРСР його знищили. Той, який у будівлі нині, уже встановлювала філармонія.

Отець Тадеуш, настоятель храму Святої Анни у Ковелі:
— Ми маємо офіційні документи із архіву, в яких йдеться, що останнє богослужіння у храмі Святого Антонія у Рівному було у 1960 році. Ми не претендуємо на чуже, лише просимо повернути відібраний радянською владою храм римо-католикам, щоб туди знову приходили на молебень та послухати органну музику мешканці Рівного. Маємо добродіїв, які матеріально нас підтримують, тому ми змогли б відновити храм як зовні, так і всередині, співпрацюючи при цьому з державними структурами.

Нині філармонія проводить 5-7 заходів на місяць, а в інший час будівля простоює. Ми хочемо відчинити двері храму для духовних потреб людей, щоб вони могли щодня туди приходити, хочемо співпрацювати з молоддю. Тим паче, що храм — це не місце для співів і танців, це місце для молитви. Католицька церква дозволяє слухати концерти органа у храмах, проводити конференції.

Звернулися тільки тепер, бо у державі змінився вектор влади. За президентства Януковича ми б не змогли отримати згоду. Ми прийшли спершу до обласної ради, бо не хочемо витрачати зайвий час і кошти на суди, але знаємо, що в Україні вже були подібні справи і суди ставали на сторону церкви, повертаючи відібрані за часів СРСР храми. Так, будуть незручності для філармонії, але ж першопочатково костел будували не для цього. Обласна рада має знайти інше приміщення.

Докладніше

Уже на початку зими настає час задуматись над тим, що просити у Святого Миколая. Список має бути невеликим щоб помістився в конверт, адже його резиденція приймає тільки паперові листи. Ти старанно вимальовуватимеш на аркуші кожне слово, намагаючись писати чітко і без помилок, щоб дідусь бува не подумав, що ти погано вчився. Лист, як і годиться, ти залишеш на вікні, хоч і не знатимеш як просто звідти він може потрапити за адресою. А зранку мама скаже, що бачила вночі біля твого вікна двох янголів-прислужників Миколая…

І от у цей грудневий вечір, коли доріжки між будинками вже застелені білим снігом, ти сидітимеш біля вікна дуже довго і чекатимеш свого гостя. Та він чому завжди затримується. Ти приглядатимешся до доріжок, чи немає бува слідів… І може навіть ляжеш спати, розуміючи, що дітей дуже багато і Миколай квапиться, та може не встигнути до вашої хати. Ну, а під ранок обов’язково трапиться диво! Ти прокинешся від того, що щось заважає спати. Ти просунеш руку під неї – і знайдеш пакунок. Неможливо описати радості від того, що Миколай таки не забув про тебе. Ти довго розпаковуватимеш подарунки, хвалитимешся кожним перед рідними. Солодкий аромат мандаринок заповнить усю кімнату. А за вікном на білих доріжках сніг знов замете сліди нічного гостя – справжнього Святого Миколая, якого ти, на жаль, ніколи так і не побачиш…

Докладніше

2 грудня 2016 року, до дому братів францисканців у Ковелі завітав ординарій Луцької єпархії владика Віталій Скомаровський. Брати радо прийняли любого пастиря. Владика благословив францисканський хрест, який подарували на прощання парафіяни Судової Вишні для о. вікарія, щоб памятав про них у своїх молитвах.

Латинське слово «адвент» (adventus) у античному Римі означав офіційний приїзд і відвідини державного урядовця після його призначення на посаду. Цей термін також вживали тоді, коли кесар вступав на трон.

У християнстві термін «адвент» став класичним окресленням пришестя Христа — як першого у Втіленні, так і другого — у небесній славі наприкінці світу.

У Римо-Католицькій Церкві Адвентом зветься літургійний період приготування до Різдва Христового. Перший день цього періоду є також першим днем церковного року. Адвент починається у неділю, яка припадає між 27 листопада і 3 грудня, і включає в себе чотири тижні, безпосередньо перед Різдвом Христовим.

Адвент поділений на дві частини: перша, яка починається від першого дня, присвячена очікуванню Другого Пришестя Христа; друга, яка триває від 17 по 24 грудня, є часом безпосереднього приготування до свята Різдва.
Коротка історія Адвенту
Свято Христового Різдва почали відзначати пізніше за свято Пасхи. Тому його відзначення наслідує святкування найбільшого християнського свята — Воскресіння Господнього. Адвент — час приготування до Різдва Христового, так, як Великий Піст, є приготуванням до Великодня.

Докладніше…

28 листопада відбувся домовий капітул братів. О. настоятель Тадеуш, подякував братам за братерську атмосферу в домі. Брати обговорили поточні справи життя спільноти та парафіїї. Всі щасливі.

О. Альберт та його помічники зробили гарну адвентову декорацію. Молодці.

Господи Ісусе Христе, Котрий прийняв заради нас долю пшеничного зерна, що падає на землю і вмирає, щоб принести рясний плід (Ін 12, 24), Ти запрошуєш нас йти з Тобою цим шляхом, однак ми надто прив’язані до свого життя. Ми не хочемо покинути його, хочемо мати життя, а не жертвувати. Але Ти попереджаєш нас, що ми можемо зберегти наше життя лише віддаючи його.
Ти несеш мій хрест зараз, зі мною і для мене. Допоможи мені, щоб мій хресний шлях не був лише миттєвим побожним почуттям. Звільни нас від страху бути висміяними, від побоювання, що наше життя вислизне з наших рук, якщо не будемо хапати все, що воно нам дає. Допоможи, щоб ми, йдучи за Тобою шляхом пшеничного зерна, відкрили у «втрачанні життя» дорогу любові.

Докладніше

18 листопада 2016 року,в м. Шаргороді, що на Вінниччині відбувся молебень Хресної Дороги за померлих. Під час Хресної дороги вірні молилися за переслідуваних за віру, репресованих, жертви Голодомору в Україні, та загиблих в АТО.
На традиційний молебень Хресної Дороги, завітали семінаристи ВДС з Городка на чолі з ректором о. Олександром Язловецьким.
Цього разу прибули паломники з різних міст і сіл Кам’янець-Подільської дієцезії та України, вперше у молебні взяли участь вірні з Макіївки, що на Донеччині.

Докладніше