О. настоятель з п. Маряном турбуються, щоб братам та парафіянам взимку було тепло. Брати заготовлюють дрова.

о.Альберт головний декоратор проводить весняні роботи біля дерев та кущів. Йому допомогають брати та небайдужі парафіяни.

З 31 березня по 2 квітня в греко-католицькій парафії бл. Миколи Чарнецького в Ковелі відбувалися  великопосні реколекції, які  проголошував о. Радослав. Після Хресної дороги, о. Радослав виголосив свою вступну науку про те, як ми повинні постити. Під час реколекцій відбулися науки для молоді та дітей. Богу нехай буде подяка за час реколекцій і отцям редемптористам за запрошення та приємне товариство.

Докладніше

Отець Франциск Ботвіна, ювіляр  з Судової Вишні провадить Великопостні реколекції в Ковелі. З 16 по 18 березня в Ковелі в парафії братів францисканців відбулися великопостні реколекції. Цього року їх проводив о. Франциск. Вірні з захопленням слухали проповідей о.Франциска. Особливо о реколекціонст сподобався вірним в парафії Каменя Каширського. Цьогорічні реколекції надовго залишаться в серці наших парафіян. Щиро дякуємо о. Франциску.

В 3 неділю Великого посту в парафії Матері Божої Допомоги вірних відбулися великопостні реколекції. Реколекції цього року провадив о. вікарій з Ковеля.

P.S.
Під час реколекцій дві родини (зі Львова та Польщі) дякували св. Антонію за дар потомства, які випросили у Бога за посередництвом св. Антонія у костелі Судової Вишні.

Докладніше

В 2 неділю Великого посту в парафії св. Йосипа в Чечельнику, що на Вінничині, відбулися великопостні реколекції. Реколекції цього року провадив о. вікарій з Ковеля.  Реколекційні науки відбувалися також в доїздових парафіях Бершаді та Стратіївки. Отець  Граціян настоятель кустош Матері Божої Чечельницької та о.Петро економ та будівничий парафії радо  товаршували отцю реколекціоністу. Богу неха буде подяка

(Если бы слово «монах», происходящее от греческого monachos, означало просто одинокого, живущего отдельно от всех остальных человека, то я бы назвал свои заметки «Философия монашеской жизни». Но поскольку это не так, и, говоря о «монахе», сегодня чаще представляют тот или иной институт чем человека, то этого слова я старался избегать. Пишу же я об одиноком духе, предмете, важном для монашеской жизни, но не только для неё, равно как и не только для людей, принесших те или иные обеты и посвятивших себя Богу. Таким образом, хотя я и пишу о monachos в традиционном понимании, о людях, любящих уединение, я намеренно избегаю всего, что способно вызвать в уме читателя образ облаченного в мантию насельника средневековой обители. При этом я ни в коем случае не унижаю и не отвергаю монашество как институт: я просто обхожу всё внешнее и второстепенное, чтобы идти в глубь предмета, к самому в нём существенному. В моих заметках человек, любящий уединение, вполне может быть мирянином, очень далеким от монашеской жизни, как, например, Туро (Thoreau) или Эмили Дикенсон).
І. Засилие развлечений
1. Зачем я пишу об одиночестве? Определенно, не для того, чтобы его проповедовать, ведь подобные проповеди нелепы. Те, кому было суждено, уже уединились. В худшем случае они еще не разобрались в себе, и тогда им нужно в этом помочь. Суть же дела в том, что все мы одиноки. Только большинство из нас одиночество страшит, и мы делаем всё, чтобы поскорее о нем забыть. Как нам это удается? Главным образом, благодаря развлечениям, divertissement, как их называл Паскаль, – делам и удовольствиям, которые общество угодливо преподносит своим членам, дабы окончательно избавить их от самих себя.
Человек связан с обществом гораздо глубже, чем это кажется на первый взгляд. Тот же, кто заявляет, что выживет сам по себе, часто сам отчаянно от общества зависит. Его претензия на одиночество – только проявление несвободы, иллюзия индивидуалиста.
Помимо того, что общество охраняет нас, предоставляя нам самим решать свою судьбу, оно помогает нам стать личностью, перерасти самих себя в служении ближним. Однако, все время предаваясь развлечениям (в смысле divertissement), личностью не станешь. Скорее – уснёшь, утонешь в теплом, оцепенелом равнодушии коллектива, который, в свою очередь, ищет только хлеба и зрелищ. Развлечения бывают вульгарны и глупы, а бывают фальшиво серьёзны, как, например, в тоталитарных режимах. Наше общество тяготеет к глупым, не препятствуя, впрочем, своим членам с угрюмой серьёзностью гоняться за деньгами и общественным положением и во всех грехах винить не себя, а тех, кто живёт при ином строе.

Докладніше

Отця вікарія вірні привітали з іменинами. Отець подякував за вітання та гарну чашу квітів. Всі щасливі.

Початок Великого посту в Ковелі. О. Тадей та десять ковельських парафіянок роздумують над стояннями Хресної дороги.

З 20 по25 лютого в осередку Карітас, що  в Яблуниці відбулися реколекції для братів нашої провінції. На францисканській дорозі Євангельських рад, під таким гаслом проходили цьогорічні  духовні вправи. Реколекції проводив бр. Альойзи Варот, францисканець з Польщі. Брати з захопленням слухали духовні повчання та насолоджувалися краєвидом карпатських гір  вдихаючи цілюще гірське повітря. В четвер зібрані брати вітали  бр. Ришарда, бр. Валентина, бр. Полікарпа та бр. Кирила, які в лютому місяці святкували свої іменини. Брати щасливі, що належать до нашої францисканської родини.

Докладніше

о 11-00 розпочалася зустріч. Духовне повчання виголосив настоятель парафії кс. Адам. Після цього відбулася Євхаристійна адорація разом з вірними парафії. Спільна Свята Меса 0 12. 15. Зустріч закінчилася смачним обідом. Повертаючись до свого дому о. Тадеуш подбав про цілющу джерельну воду для братів своєї спільноти. Захід сонця, всі щасливі поверталися до своїх домівок.

Докладніше