ORDO FRATRUM MINORUM - Ukraine

ORDO FRATRUM MINORUM - Ukraine

ORDO1 FRATRUM2 MINORUM3 UKRAINE4

Тайна Хреста у св. Йоана

Духовність

Зовсім інше богослов’я хреста притаманне Євангелію від Иоана. Иоан сприймає хрест не як знамено слабкості, а як знамено слави. На хресті Ісус підноситься і прославляється Отцем. На хресті Христос приймається у славу вічного Отця. Але хрест, як слава, водночас є судом, що розкриває гріх світу і наново встановлює Божу славу над цим світом. Піднесений Христос для Иоана завжди залишається розіп’ятим. Иоан порівнює Ісуса на хресті з мідним (бронзовим) змієм, якого Мойсей прикріпив до дерева, щоб ізраїльтяни, яких кусали отруйні змії, дивлячись на цього піднесеного змія, оздоровлялись: “Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, – так треба Синові Чоловічому бути під¬несеним, щоб кожен, хто вірує у Нього, жив жит¬тям вічним” (Йо. 3,14-15). Погляд на Ісуса, Проко-лотого, зцілює нас та очищає тих, хто зазнав смер¬тельних укусів від цього світу. Ісус на хресті – це поранений лікар. Асклепія, грецькою міфічною бога-зцілителя зображали з жезлом, на якому прикріплено змія. Хрест, з одного боку, відобра¬жає найглибшу рану, яка нам загрожує, – рану смерті, з іншого, є знаменом спасіння та відкуплення. Хто вірить у Христа, піднесеного на хрес¬ті заради нас, той вже тепер має у Христі вічне життя, життя, яке більш не підвладне смерті. Хрест для Йоана є водночас запрошенням любові прийти пережити любов Божу в новий спосіб: “Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до Себе” (Йо. 12, 32). Хрест – це престол, на який сходить Христос, щоб на очах у всіх панувати над цим світом та всіх запросити взяти участь у Його вічному житті.

Він одночасно є образом лю¬бові, яка цілком та повністю відкривається. Ісус, Який простяг на хресті руки, відмовляється від будь-якого захисту, до якого часто вдаємося ми. Він віддається Отцеві і дозволяє нам, людям, уві¬йти до Нього, пригорнутися до Його любові. Від¬критий жест для простягнутих обіймів рук у Йоана ще підкреслюється відкритим серцем, до яко¬го ми всі отримуємо доступ. З цього відкритого серця струменить Кров і Вода, образ Духа Божо¬го, який виливається на нас, та образ любові Божої, яка бажає пронизати нас та перемінити. “Відкритість серця означає віддавання Найсокровеннішого та Найглибиннішого для публічного вжитку; відкритий звільнений простір доступний усім”.
Отож, як бачимо, в Йоана хрест – це символ переміни нашого життя. Хрест, як ганебне зна¬ряддя мучеництва, перетворюється на образ прослави Ісуса. В цьому стає видимим звершення втілення Бога в Ісусі Христі. Все наскрізь про¬сочене Божественним життям, навіть сама найжорстокіша смерть. Усе перемінене: навіть смерть перемінилася у життя, самотність – у спіль¬ноту, біль – у любов, зневага – у прославляння. З іншого боку, хрест у Йоана є знаменом любові Ісуса, Який полюбив нас аж до кінця, тобто до вияву крайності (пор. Йо. 13, 1). Хрест, що висить на наших стінах, завжди повинен нам нагадувати, що ми оповиті Божою любов’ю, що Божа любов схиляється аж до пилу наших буднів, щоб у лю¬бові торкнутися нас у наших найбільш зранених місцях та зцілити. Нічого не виключає ця любов Божа. Отже, хрест є знаком надії, знаком любові. Так, як ми ставимо на письмовий стіл світлини дорогих нам людей, щоб завжди пам’ятати про їхню любов до нас, яка підтримує нас у житті, так і хрест завжди повинен нагадувати нам про Божу любов до нас, любов, яка нагинається аж до наших стіп, до найбільш непримітних частин нашого тіла та нашої душі, до темних кутків на-шого серця, у які ми самі не бажаємо заглянути

Стихотворение – Молитва. »Дай Бог»
Дай бог слепцам глаза вернуть
и спины выпрямить горбатым.
Дай бог быть богом хоть чуть-чуть,
но быть нельзя чуть-чуть распятым.

Дай бог не вляпаться во власть
и не геройствовать подложно,
и быть богатым — но не красть,
конечно, если так возможно.

Дай бог быть тертым калачом,
не сожранным ничьею шайкой,
ни жертвой быть, ни палачом,
ни барином, ни попрошайкой.

Дай бог поменьше рваных ран,
когда идет большая драка.
Дай бог побольше разных стран,
не потеряв своей, однако.

Дай бог, чтобы твоя страна
тебя не пнула сапожищем.
Дай бог, чтобы твоя жена
тебя любила даже нищим.

Дай бог лжецам замкнуть уста,
глас божий слыша в детском крике.
Дай бог живым узреть Христа,
пусть не в мужском, так в женском лике.

Не крест — бескрестье мы несем,
а как сгибаемся убого.
Чтоб не извериться во всем,
Дай бог ну хоть немного Бога!

Дай бог всего, всего, всего
и сразу всем — чтоб не обидно…
Дай бог всего, но лишь того,
за что потом не станет стыдно.

Евгений Евтушенко, 1990

 


ДУХОВНІСТЬ

Святий Франциск з Ассізі є одним з найвідоміших святих Католицької Церкви. В часи середньовіччя він своїм життям і започаткованим ним францисканським рухом відновив обличчя Церкви. Сьогодні його вшановують не тільки католики, але і християни інших конфесій, і навіть невіруючі.

Докладніше »

Клара народилася у 1194 році в Ассізі в аристократичній родині Фавароне і Ортоляни Оффредуччіо. Її мати під час чування в катедрі Сан Руфіно почула голос, який пророчо звістив їй народження дівчинки: "Не бійся, жінко, ти щасливо народиш ясне світло, яке освітить світ".

Докладніше »

За порадами кардинала Гуґоліна, а також за порадами Братів, Франциск вільний від керування Орденом, мусив достатньо швидко взятися за написання тексту більш змістовного, більш конкретного і більш юридичного.


Докладніше »

"Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне - близько. … Не беріть ні золота..., ні торби на дорогу, ні одежин двох,
ні взуття, ні палиці, - бо робітник вартий утримання свого. …"

Євангеліє від Матея (Мт 10:7-16)